ДВА РОКИ ТОМУ ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ ВСТУПИВ НА ПОСАДУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Розповідаємо, як змінилася країна за цей час
Шлях до миру
ПОВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛОНЕНИХ
З перших днів президентства Володимир Зеленський повторював: життя кожного українця є безцінним для української Держави. За каденції Президента Зеленського вперше з 2017 року поновились обміни полоненими між Україною та Росією і підконтрольними їй збройними формуваннями на Донбасі.
7 вересня 2019-го за формулою обміну «35 на 35» були звільнені 24 українських моряки, яких ФСБ Росії затримало ще в листопаді 2018 року. Тоді ж на батьківщину прибули режисер Олег Сенцов, журналіст Роман Сущенко, активісти Олександр Кольченко, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Павло Гриб, Олексій Сизонович, Володимир Балух, Артур і Євген Панови.
Наступний великий обмін полоненими відбувся 29 грудня 2019-го. Тоді додому повернулись 76 громадян, яких утримували бойовики «Л/ДНР». Серед звільнених був журналіст Станіслав Асєєв, він пробув у полоні 28 місяців.
16 квітня 2020 року з окупованих територій Донбасу вдалось повернути ще 20 українців.
ВІДНОВЛЕННЯ ДІАЛОГУ
У НОРМАНДСЬКОМУ ФОРМАТІ
Діалог — перший крок для встановлення миру.
9 грудня 2019 року, вперше за три роки, за ініціативи України у Парижі відбулась зустріч лідерів Нормандської четвірки. Тоді за стіл перемовин сіли Президент України Володимир Зеленський, Президент Франції Еммануель Макрон, Канцлерка Німеччини Ангела Меркель та Президент Росії Володимир Путін.
Результатом зустрічі стало запровадження режиму тиші на Донбасі, звільнення майже сотні полонених українців, створення двох нових пунктів пропуску на лінії розмежування та визначення 20 ділянок для розмінування.
РОЗВЕДЕННЯ ВІЙСЬК. ВСЕОСЯЖНИЙ РЕЖИМ ТИШІ
Довгі та важкі переговори дали свої плоди. Восени 2019 року відбулось дзеркальне розведення військ від лінії зіткнення у Золотому, Петрівському та Станиці Луганській. Розведення стосувалося також і важкої артилерії із подальшим розмінуванням території.
За результатами домовленостей у нормандському форматі та ТКГ, 27 липня 2020 року на Донбасі розпочався режим повного припинення вогню — найдовший в історії конфлікту. Внаслідок цього кількість обстрілів у другій половині 2020 року зменшилась у 5,5 разів, а кількість втрат серед українських військових скоротилася вдесятеро.
КОМФОРТНІ КПВВ.
«Деокупація Донбасу — важливий напрям роботи. Але також важливо, щоб мешканці тимчасово окупованих територій, які вимушені перетинати контактну лінію, почували себе людьми», — стверджує Президент України.
Восени 2020 року було відкрито два нові пункти пропуску на Донбасі — у Щасті та Золотому. Там створено універсальні сервісні хаби, де мешканці підконтрольних або окупованих територій можуть отримати низку адміністративних та соціальних послуг, безоплатну правову та медичну допомогу. На КПВВ є кімнати матері та дитини, відділення банку, можливість підключитись до інтернету.
ВІДНОВЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ
У ПРИФРОНТОВІЙ ЗОНІ ТА НА МЕЖІ З КРИМОМ
Аналогічні зручні ЦНАПи було створено на кордоні з окупованим Кримом — у КПВВ «Чонгар» та «Каланчак».
СТВОРЕННЯ ТЕЛЕКАНАЛУ «ДІМ» — ДЕРЖАВНОГО МЕДІА ДЛЯ МЕШКАНЦІВ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
У березні 2020 року запрацював державний телеканал «Дім», що здійснює мовлення для мешканців тимчасово окупованих територій.
«Дім» — це джерело об'єктивної інформації для громадян, що проживають на окупованих територіях. На каналі виходять як інформаційні, так і розважальні проєкти, фільми та серіали. Завдання каналу — ментально повернути з окупації всіх громадян, розвінчувати міфи російської пропаганди та донести головний меседж: «Україна — наш спільний дім».
ЗАПОБІГАННЯ ЕСКАЛАЦІЇ КОНФЛІКТУ. ПІДГОТОВКА ЗУСТРІЧІ З ВОЛОДИМИРОМ ПУТІНИМ
На початку цього року виникла загроза ескалації воєнного протистояння. Численні порушення режиму припинення вогню та стягування Росією військової техніки до українського кордону під виглядом військових навчань створювали атмосферу можливості поновлення активної фази війни. Впродовж першої половини квітня до кордонів України було стягнуто максимальну кількість російської військової техніки починаючи з 2014 року.
20 квітня 2021 Володимир Зеленський звернувся до російського лідера з пропозицією зустрітися в будь-якій точці Донбасу. Це кардинально змінило емоційний фон від можливості розширення воєнного протистояння і поставило Росію в умови, коли будь-який агресивний крок сприймався би світом з однозначним осудом. Вже 22 квітня Росія оголосила про відвід частини військ від українського кордону.
Підготовка до переговорів лідерів двох країн триває. За словами Керівника ОП Андрія Єрмака, продовжується узгодження технічних умов зустрічі.
Ще одним і не менш важливим результатом саміту в Парижі було укладання газового транзитного контракту з Росією – першого дійсно вигідного Україні контракту за увесь час Незалежності. Він враховує зокрема і принцип "качай або плати", за яким Газпром сплачує навіть за той обсяг газу, який не прокачує.
телеканал «Дом»
Перезавантаження
законодавчої влади
ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ПАРЛАМЕНТУ
Парламент, що не має довіри українського суспільства, не може працювати. 20 травня 2019 року, під час інавгураційної промови, Володимир Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради VIII скликання.
Президент звернувся до народних депутатів із закликом ухвалити закони про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, скасування депутатської недоторканності, звільнити голову СБУ, Генпрокурора та дав їм два місяці — до дати позачергових виборів.
Тодішні народні обранці саботували заклик Президента. Негативну оцінку їхнім діям дав народ України.
21 липня 2019 року відбулися позачергові парламентські вибори, за результатами яких партія «Слуга народу» отримала 254 депутатських мандати. Депутати від партії Президента отримали перемогу не лише «за списками», а й в 130 зі 199 одномандатних округів. Вперше в історії в українському парламенті була сформована «монобільшість».
СКАСУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ
Кінець епохи «недоторканих». Скасування депутатського імунітету було одним із пунктів передвиборчої програми Володимира Зеленського як кандидата в Президенти.
Вже 3 вересня 2019 року, на другому тижні роботи нової Верховної Ради, депутати проголосували за скасування «депутатської недоторканності». Законопроєкт підтримали всі члени фракції «Слуга народу», а всього кнопку «за» натиснули 373 народні депутати.
За два роки Офіс Генерального прокурора оголосив про підозри більше ніж п'яти народним депутатам: членам різних фракцій, підозрюваним у скоєнні різних злочинів. Зокрема підозри отримували Віктор Медведчук, Ілля Кива, Тарас Козак, Олександр Юрченко, Владислав Поляк, Віктор М'ялик, інші.
УХВАЛЕННЯ ЗАКОНУ ПРО ІМПІЧМЕНТ ПРЕЗИДЕНТА
Від «недоторканності» відмовився й сам Володимир Зеленський. 10 вересня 2019 року Верховна Рада прийняла законопроєкт про імпічмент, внесений Президентом України.
Тепер народні депутати мають право усунути Президента з поста у випадку вчинення ним державної зради або іншого злочину — за письмовим поданням, підписаним більшістю депутатів. Для рішення про імпічмент необхідні голоси 3/4 конституційного складу Верховної Ради.
ВВЕДЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА КНОПКОДАВСТВО
Відійшло в минуле й «кнопкодавство». Новий склад Верховної Ради став першим скликанням парламенту в історії України, де повністю відсутнє «кнопкодавство» як системне явище.
21 червня 2019 року Володимир Зеленський виконав передвиборчу обіцянку та ініціював законопроєкт про запровадження кримінальної відповідальності за неособисте голосування. Вже 13 січня 2020 року, після прийняття закону парламентом, Президент його підписав.
12 лютого 2021 року Офіс Генерального прокурора вперше в історії повідомив народному депутату про підозру у «кнопкодавстві». Підозрюваним став депутат із групи «Довіра» — Владислав Поляк. У разі доведення вини йому загрожує покарання у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ПРИЙНЯТТЯ НОВОГО ВИБОРЧОГО КОДЕКСУ ТА СКАСУВАННЯ «МАЖОРИТАРКИ»
Впродовж багатьох років «мажоритарна» виборча система залишалася центром корупції та «соціальним ліфтом обмеженого користування». Місцеві «феодали» скуповували голоси за продуктові набори, аби переобратися до парламенту та отримати депутатську недоторканність для захисту від кримінальних переслідувань з боку правоохоронних органів.
Скасування мажоритарної системи було одним із пунктів передвиборчої програми Президента. 19 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла Виборчий кодекс із пропозиціями Президента Володимира Зеленського. В Україні з'явився новий Виборчий кодекс із відкритими списками.
ПОВЕРНЕННЯ НАРОДОВЛАДДЯ.
Воля народу, висловлена на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, підтвердила незалежність нашої держави. За десятки років з того часу українці не могли реально впливати на ухвалення державних рішень за допомогою цього інструменту. Повернути громадянам реальне право на народовладдя було одним із пунктів передвиборчої програми Президента.
9 червня 2020 року Володимир Зеленський вніс до парламенту як невідкладний законопроєкт «Про народовладдя через всеукраїнський референдум». Після прийняття закону в лютому 2021 року документ був підписаний Президентом. Закон надає народу право самостійно та безпосередньо, без участі політиків, вирішувати питання загальнодержавної ваги.
ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ
Facebook-сторінка Володимира Зеленського
«КП в Украине»
Деолігархізація та посилення ролі Держави
ВІДРОДЖЕННЯ
ТА ПОСИЛЕННЯ РНБО
Десятиріччями Рада національної безпеки та оборони не була впливовим органом на політичній карті України. РНБО вважалася синекурою: туди відправляли «спочивати» політиків на пенсію, там знаходили «тепле місце» для друзів можновладців. На жаль, зберігався такий підхід і після початку російської агресії, за каденції п'ятого Президента України.
За Президента Володимира Зеленського Рада національної безпеки та оборони України стала впливовим та ефективним інструментом реалізації політики Держави та захисту національних інтересів України — яким і повинна бути в воюючій країні.
ЗАБОРОНА ДІЯЛЬНОСТІ ПРОРОСІЙСЬКИХ ТЕЛЕКАНАЛІВ ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ САНКЦІЙ ЩОДО ЇХНІХ ВЛАСНИКІВ
Хоча публічно попередня влада закликала до боротьби з російською п'ятою колоною, справжні відносини п'ятого Президента та Віктора Медведчука можна було назвати не інакше як «партнерством». Саме за часів Петра Порошенка «кум Путіна» Віктор Медведчук став олігархом: примножив свої статки, отримав за сприяння тодішньої влади під свій контроль стратегічний трубопровід та побудував медіаімперію для просування російських наративів. На телеканалах Медведчука виправдовували окупантів, називали війну на Донбасі «громадянською», поширювали дезінформацію щодо вакцинації, і це ще далеко не повний перелік.
2 лютого 2021 року РНБО наклала санкції на депутата Тараса Козака — номінального власника телеканалів Медведчука. Санкції передбачали блокування активів та, серед іншого, анулювання ліцензій телеканалів 112, Zik та NewsOne. Це рішення отримало широку суспільну підтримку та знайшло повне розуміння міжнародних партнерів України. 19 лютого 2021 року Володимир Зеленський ввів у дію санкції проти Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко, яку використовували як формальну власницю активів Медведчука.
26 лютого 2021 року нафтопродуктопровід «Самара — Західний напрям» повернувся під державний контроль.
САНКЦІЇ ЩОДО КОНТРАБАНДИСТІВ
З перших років незалежності в Україні утворилися мережі контрабандистів. За допомогою «легких грошей» утворилися й тіньові еліти: контрабандисти легко входили в змову з правоохоронними органами, державними службовцями, політиками та вищими посадовими особами.
Мільярди доларів проходили повз бюджет України. Цьому мав бути покладений край.
РОЗРОБКА ЗАКОНУ ПРО ДЕОЛІГАРХІЗАЦІЮ
Упродовж десятиліть «боротьба з олігархами» залишалася популістичним гаслом старих політиків. Хоча на телебаченні вони закликали до деолігархізації, насправді ж їхня діяльність фінансувалася олігархічними структурами. Самі ж бізнесмени продовжували примножувати статки, паразитуючи на державних ресурсах.
Люди, які володіють критичною концентрацією фінансових та медійних активів, мають бути позбавлені можливості стояти над законом і шантажувати Державу для того, щоб отримувати ще й нові ресурси. Саме тому Президент доручив РНБО спільно з Антимонопольним комітетом та Офісом Президента України розробити проєкт закону «Про статус олігарха».
«Вся міць старої системи буде спрямована на те, щоб перешкоджати деолігархізації. Але у Президента є набагато потужніший союзник — українське суспільство», — зазначив Керівник ОП Андрій Єрмак.
ЗАПРОВАДЖЕННЯ САНКЦІЙ ПРОТИ ВІКТОРА ЯНУКОВИЧА ТА КОЛИШНІХ ВИСОКОПОСАДОВЦІВ
Після втечі з країни в лютому 2014 року Віктор Янукович та його найближче оточення продовжували розпоряджатися та отримувати дивіденди з активів, отриманих незаконним шляхом. Майже сім років особи, які допомагали захопленню Криму та військовій агресії на Донбасі, вели свій бізнес в Україні, а правоохоронці не звертали на це уваги.
9 квітня 2021 року Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про довічні санкції проти Віктора Януковича, Миколи Азарова і ще 25 колишніх чиновників, серед яких Сергій Аксьонов, Володимир Константинов, Сергій Курченко, Павло Лебедєв, Наталія Поклонська, Віктор Пшонка, Дмитро Саламатін, Дмитро Табачник та інші.
ЗАПРОВАДЖЕННЯ САНКЦІЙ ЩОДО КОМПАНІЙ У СФЕРІ НАДРОКОРИСТУВАННЯ
Надра України є власністю Українського народу. Так написано в нашій Конституції. Однак на практиці доступ до надр мають переважно олігархи та афілійовані з ними структури.
9 березня 2021 року РНБО було запроваджено санкції проти 19 компаній, які використовують українські надра. Також вирішено провести аудит всіх дозволів на користування надрами, які видавалися з 1991 року.
«Часи, коли існував список прізвищ, які вважалися "українським народом" і могли володіти та користуватися надрами, закінчилися. Незабаром ми запропонуємо механізм для втілення в життя однієї з моїх передвиборчих обіцянок, а саме економічного паспорта українця. За ним усі діти, народжені в Україні, до моменту настання 18 років зможуть отримувати кошти від користування та видобутку надр України, що будуть накопичуватися на їхньому персональному депозитному рахунку в банку, і після досягнення повноліття можуть бути витрачені ними для здобуття вищої освіти в Україні», — зазначив Президент за результатами засідання РНБО.
2 квітня 2021 року на засіданні РНБО було запроваджено перший пакет санкцій проти головних контрабандистів — 10 осіб. А вже 15 квітня 2021 року було запроваджено другий пакет санкцій проти 13 фізичних та 95 юридичних осіб, було звільнено більше сотні керівників різних митниць.
«За ці 30 років у нас просто пласт контрабандистів. Таке відчуття, що це окрема професія. Але Держава не робила такого державного замовлення», — зауважив Президент Володимир Зеленський.
«Це рішення РНБО можна описати двома словами: логічно і дивно. Логічно, що Україна запроваджує такі санкції. І дивно, що цього не робили з 2014 року», — наголосив Володимир Зеленський за результатами засідання РНБО.
РІШУЧИЙ УДАР
ПО ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ
Україна — гостинна країна, але не до кримінальних авторитетів. 14 травня 2021 року, за результатами засідання РНБО під головуванням Президента, було застосовано персональні санкції щодо 557 «злодіїв у законі» та 111 іноземних кримінальних авторитетів.
Санкції передбачають заборону на в'їзд до України, анулювання віз та посвідок на проживання, блокування активів, рахунків, арешт нерухомості та примусове видворення.
«Ми не кажемо їм "до побачення", ми говоримо "прощавайте"», — наголосив Володимир Зеленський.
СТВОРЕННЯ ЦЕНТРУ ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ
Пропаганда та дезінформація — одні з головних загроз у сучасному світі. За сім років гібридної війни Україна накопичила унікальний досвід протистояння інформаційним операціям агресора та готова поділитися ним зі світом.
11 березня 2021 року рішенням РНБО в Україні був створений новий орган — Центр протидії дезінформації. Основними завданнями Центру є створення цілісної політики з протидії інформаційній загрозі, боротьба з деструктивною пропагандою, протидія інформаційним спецопераціям держави-агресора та формування позитивного іміджу України у світі. Інший напрямок — підвищення медіаграмотності суспільства.
Боротьба з корупцією
ПОВЕРНЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕЗАКОННЕ ЗБАГАЧЕННЯ
У лютому 2019 року, під кінець каденції Петра Порошенка, Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про покарання за незаконне збагачення. Після рішення КСУ всі кримінальні розслідування за цією статтею мали бути закриті — сотні корупціонерів залишилися без покарання. Таким чином тодішня влада могла «підчищати хвости» та захищати себе від майбутніх кримінальних переслідувань.
Повернення відповідальності за незаконне збагачення було одним із пунктів антикорупційної програми Володимира Зеленського. У червні 2019 року Президент подав законопроєкт про повернення цієї статті до Кримінального кодексу, але тодішній склад Верховної Ради саботував ініціативу. Вже в жовтні 2019 року оновлений парламент повернув кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. В листопаді 2019 року Президент підписав закон.
ЗАПУСК ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
Замість підозр — обвинувальні вироки.
5 вересня 2019 року в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд України — новостворена структура, яка замкнула тріумвірат антикорупційних органів. Запуск роботи ВАКС ознаменував закінчення створення антикорупційної інфраструктури: детективи НАБУ — розслідують справи, прокурори САП — представляють обвинувачення в суді, судді ВАКС — виносять вироки. До Вищого антикорупційного суду були передані «справи НАБУ» зі судів загальної юрисдикції, зокрема найрезонансніші: «справа Мартиненка», «справа Насірова», справи мера Одеси Геннадія Труханова та контрабандиста Вадима Альперіна. Вже за перший рік роботи судді ВАКСу винесли 16 вироків: 15 обвинувальних і 1 виправдувальний. З них 6 вироків — із реальним покаранням у вигляді позбавлення волі.
РЕФОРМА ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ
1 січня 2020 року в Україні запрацював Офіс Генерального прокурора. Новостворений орган отримав 12 департаментів, 8 окремих управлінь, 2 спеціалізовані прокуратури та 1 500 працівників замість 2 500 співробітників колишньої Генеральної прокуратури.
Реформа органів прокуратури — це не лише зміна вивіски. Повернення довіри суспільства до прокуратури пролягало через очищення системи шляхом перевірки кваліфікації прокурорів. Саме для цього була реалізована система переатестації працівників прокуратури.
ЗБЕРЕЖЕННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ПОПРИ ОПІР СТАРИХ ЕЛІТ
Якщо вампіри та перевертні у фантастичній літературі бояться світла, то корупціонери бояться електронного декларування. Корупційна гідра давно чекала можливості нанести удар по антикорупційній інфраструктурі та вирішила діяти руками суддів, поставивши під загрозу безвізовий режим України з країнами ЄС.
27 жовтня 2020 року Конституційний суд України на закритому засіданні прийняв рішення про скасування е-декларування. Ініціаторами подання виступили народні депутати з партії «Опозиційна платформа — За життя». НАЗК втрачало повноваження на перевірку способу життя чиновників, скасовувалася відповідальність за недостовірне декларування.
Рішення КСУ загрожувало відносинам України з Західними партнерами. Президент відреагував миттєво, заявивши про подання законопроєкту про відновлення електронного декларування та покарання за корупційні правопорушення. Вже 4 грудня 2020 року Верховна Рада повернула е-декларування, переважно, голосами президентської фракції.
ПОЧАТОК ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ КСУ
Після спроби скасування е-декларування судді КСУ планували піти далі — відмінити відкриття ринку землі. Зазіхання старих еліт на процес реформ через корумпованих представників судової системи потребувало рішучої реакції Президента. У грудні 2020 року Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Олександра Тупицького з посади голови Конституційного суду України.
У січні 2021 року слідчі Державного бюро розслідувань повідомили Тупицькому про підозру у вчиненні злочинів — завідомо неправдивих свідченнях і підкупі свідка. Так правоохоронні органи відреагували на розслідування журналістів «Радіо Свобода», які опублікували «плівки Тупицького» — скандальні записи розмов судді Конституційного суду. Реагуючи на це, Володимир Зеленський у законному порядку відсторонив Олександра Тупицького від виконання обов'язків судді Конституційного суду.
ЛІКВІДАЦІЯ ОАСК
Відновлення довіри суспільства до судової системи — головне завдання судової реформи. 14 квітня 2021 року Президент вніс до Верховної Ради законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва. Законопроєкт визначено Президентом як невідкладний. На базі ОАСК планується утворити нову структуру — Київський міський окружний адміністративний суд.
«Досить сейфів, набитих мільйонами готівки, у пов'язаних із керівництвом суду осіб або очікування чергових записів скандальних розмов», — зазначив Володимир Зеленський.
Переатестацію погодилися пройти 96% прокурорів ГПУ. З 1 339 прокурорів успішно склали атестацію 610 — їм запропонували перейти на роботу до Офісу Генпрокурора.
У січні 2021 року завершився процес атестації працівників місцевих прокуратур. В атестації брали участь 6 000 прокурорів. Успішно її пройшли 4 064 прокурори (67,7% від загального числа). Третина прокурорів (32,3%) атестацію не пройшла та була звільнена.
27 березня 2021 року Президент остаточно звільнив Тупицького з посади голови КСУ, скасувавши указ Віктора Януковича про його призначення. А вже 20 квітня 2021 року Президент утворив конкурсну комісію для відбору кандидатур на посади суддів КСУ за квотою Президента та доручив Керівнику ОП Андрію Єрмаку підготувати список кандидатів до цієї комісії. Голова ОП, у свою чергу, запропонував послам країн «Великої сімки» рекомендувати міжнародних фахівців зі своїх країн, які могли б увійти до складу цієї комісії.
ЗАОХОЧЕННЯ ТА ЗАХИСТ ВИКРИВАЧІВ КОРУПЦІЇ
«Викривачі корупції мають бути під захистом Держави», — казав Володимир Зеленський під час виборчої кампанії. 13 листопада 2019 року Президент підписав закон щодо викривачів корупції, прийнятий у жовтні того року парламентом. Цей закон визначає правовий статус викривачів — осіб, які повідомили про вчинення корупційного правопорушення, а також встановлює права, гарантії та механізми захисту цих осіб. Тепер викривачі будуть звільнені від юридичної відповідальності за розкриття інформації про корупційне правопорушення, а також можуть претендувати на матеріальну винагороду — 10% від суми хабаря.
Facebook-сторінка Офісу Генерального прокурора
Інформаційне агентство «УНІАН»
Цифровізація держави
Переведення державних послуг в «онлайн» було одним із основних пунктів президентської програми Володимира Зеленського
ДІЯ
«Дія» — втілення концепції «Держави в смартфоні»: єдиний онлайн-портал доступу до державних послуг без зайвої бюрократії. Додаток було презентовано 6 лютого 2020 року, а повноцінно запущено вже 2 квітня того ж року.
Сьогодні мобільним застосунком та порталом користуються близько 10 млн українців. Через нього можна отримати більше 50 послуг: відкрити ФОП, подати декларацію та сплатити податки, зареєструвати народження дитини, оплатити штраф, підписати електронну петицію, записатись на вакцинацію тощо.
E-ПАСПОРТИ
У квітні 2020 року Кабмін прийняв експериментальну постанову, в якій визнав електронний паспорт громадянина України, завантажений у «Дію», офіційним документом. Це позбавляло необхідності мати при собі паперовий оригінал із ризиком загубити або пошкодити його. А вже в квітні 2021 року Володимир Зеленський підписав закон, який прирівняв цифрові паспорти до звичайних.
ЄМАЛЯТКО
Це комплексний сервіс для батьків новонароджених дітей, запущений у 2020 році. Він дозволяє швидко отримати одразу до 10 державних послуг: зареєструвати народження дитини та місце її проживання, отримати номер картки платника податків, оформити допомогу при народженні, зареєструвати маля в системі охорони здоров'я, оформити допомогу для багатодітної родини та відповідне посвідчення.
Заповнення заявки на все це займає 20-30 хвилин без необхідності стояти в чергах. Сервіс «єМалятко» доступний у «Дії» онлайн та офлайн у 780 населених пунктах. Рівень задоволеності послугою становить 90-100%. Сервісом уже скористалися понад 50 тисяч сімей, у травні 2021-го він став доступним і мешканцям тимчасово окупованих територій.
ОНЛАЙН-ПРОПИСКА
Реєстрація місця проживання — держпослуга, за якою найчастіше звертаються українці. Багато років вона була складною та забюрократизованою: потребувала 2-3 тижні часу та відвідування кількох держустанов.
Нарешті це відходить у минуле: онлайн-прописка у кілька кліків вже доступна в «Дії». Експериментальний проєкт запущено для жителів Києва, Харкова, Вінниці, Луцька, Рівного, Кривого Рогу та Маріуполя. Протягом року послугу масштабують на всю країну. Щоб змінити місце реєстрації, потрібна лише ID-картка, 10-15 хвилин на заповнення заяви та онлайн-підтвердження власника житла.
Законопроєкт, який дозволить повноцінно запустити онлайн-прописку, вже зареєстровано у парламенті.
ЕЛЕКТРОННИЙ ЗАПИС У ЧЕРГУ НА ВАКЦИНАЦІЮ
Запис до листа очікування займає близько 2 хвилин. Коли Україна запровадить сертифікати імунізації від коронавірусу, онлайн-реєстрація допоможе підтвердити факт щеплення.
З 1 березня 2021 року українці отримали можливість через «Дію» записатись у чергу на вакцинацію від COVID-19. Це дозволяє уникнути зайвих контактів під час пандемії. Послугою вже скористались 600 тисяч громадян. Після реєстрації користувач отримує сповіщення про доступний час та місце вакцинації, коли доходить черга до його цільової групи.
ПІДВИЩЕННЯ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
На порталі «Дія» з 2020 року з'являються освітні серіали, які допомагають українцям безкоштовно навчатись цифровій грамотності. Вони охоплюють вікові категорії від школярів до пенсіонерів. Наразі курсів близько 60, перелік постійно поповнюється. До створення серіалів залучені передові компанії: Google та Microsoft.
Діти та молодь можуть тут навчитись основам підприємництва, медіаграмотності, безпеці в інтернеті. Їхні батьки — нарешті зрозуміти, що таке криптовалюта, та навчитись відрізняти фейки, а бабусі та дідусі — опанувати смартфон та оплату комунальних послуг через інтернет.
РЕЄСТРАЦІЯ БІЗНЕСУ ОНЛАЙН
Україна може пишатись найшвидшою реєстрацією бізнесу серед усіх країн світу. Заповнення форми для відкриття ФОП займає всього 10-15 хвилин, а весь процес вдалося скоротити з 30 до 3 етапів. Послуга онлайн-реєстрації бізнесу є однією з найпопулярніших у «Дії»: нею вже успішно скористались понад 275 тисяч українців. Якщо у 2019 році лише 5% підприємців реєстрували бізнес онлайн, то в 2020-му — вже 40%.
За е-паспортом у межах України можна подорожувати літаком та поїздом, отримувати медичні, готельні або поштові послуги, проводити банківські операції, входити в адмінбудівлі та бібліотеки, отримувати державні послуги у ЦНАПах, підтверджувати свою особу перед правоохоронцями або вік перед касиром у магазині.
Онлайн-послуги для ФОП потенційно заощаджують до 255 млн грн на рік за рахунок відсутності людського фактору та корупційної складової. Можна відкрити й ТОВ — наразі це зробили більше 1700 разів. Процедура займає близько 30 хвилин.
Також є курси для вчителів, журналістів, медиків, чиновників та активістів. І це не просто перегляд відео: наприкінці навчання користувач може здати тест для перевірки знань та отримати сертифікат. Можна й самому стати автором нового освітнього серіалу — всі вимоги та умови є у вільному доступі на порталі «Дія. Освіта».
У застосунку можна зберігати 9 видів документів: внутрішній та закордонний паспорт, картку платника податків, свідоцтво про народження дитини, студентський квиток, водійські права, техпаспорт на авто, довідки ВПО та страховий поліс. Також у «Дії» можно зробити свій електронний підпис, щоб завіряти будь-які документи в цифровому вигляді.
«Цифрова країна — це не лише зручно. Це країна, де бюрократія та корупція стануть нетиповим явищем. Це потужний економічний розвиток, бо частка цифрової економіки у світі стрімко зростає» - зазначив Володимир Зеленський.
Боротьба з пандемією COVID-19
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРАЇНИ МАСКАМИ, АНТИСЕПТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ ТА АПАРАТАМИ ШВЛ
Пандемія коронавірусу COVID-19 застала світ зненацька: системи охорони здоров'я навіть найбільш розвинених країн виявилися не готовими протистояти невідомій загрозі.
Ще до появи першого хворого в Україні Володимир Зеленський узяв ситуацію під особистий контроль. Президент поставив завдання Уряду в стислі терміни забезпечити країну необхідним: масками, антисептичними засобами, апаратами ШВЛ, підготувати лікарні та забезпечити достатню кількість медичного кисню.
ВАКЦИНАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ
Наступним стратегічним завданням влади була вакцинація населення. Провідні науковці світу за рік змогли зробити неможливе — оперативно винайти різні типи вакцин для протидії COVID-19. Найбільш розвинені економіки світу почали конкурувати, щоб отримати вакцини для своїх громадян. Світові держави діяли за принципом «кожен сам за себе», і Україна не мала залишитися осторонь у гонці за вакцинами — Володимир Зеленський взяв завдання під особистий контроль.
У лютому 2021 року Україна отримала 500 тисяч доз препарату CoviShield (AstraZeneca) та розпочала кампанію з імунізації від COVID-19. У березні-квітні надійшло 715 тисяч доз вакцини CoronaVac, 367,2 тисячі — AstraZeneca-SKBio і 117 тисяч — Pfizer. 18 травня України отримала ще майже 123 тис. доз вакцини Pfizer-BioNTech. Щеплення від COVID-19 до середини травня змогли отримати близько 1 млн українців.
Загалом на 2021 рік вдалося законтрактувати 42 млн доз вакцин від коронавірусу: 20 млн доз Pfizer, 2 млн — AstraZeneca, 10 млн — NovaVax та 1,9 млн — CoronaVac. Ще 8 млн доз Україні має надати глобальна ініціатива Covax.
«ШКОЛА ОНЛАЙН»
Запровадження карантинних обмежень не мало позначитися на навчальному процесі школярів. 6 квітня 2020 року, коли навчальні заклади бути закриті на карантин, під патронатом Президента стартував проєкт «Всеукраїнська школа онлайн». У найкоротші терміни було створено відеоуроки з 11 предметів для 1-11 класів, щоб діти мали можливість продовжувати вчитися.
ПІДТРИМКА МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ ПІД ЧАС КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ
Особливо відчутними карантинні обмеження були для підприємців. Влада почала шукати рішення, аби оперативно підставити плече малому та середньому бізнесу, який був змушений тимчасово призупинити діяльність.
У травні-серпні та листопаді-грудні 2020 року низка ФОП могли отримувати в якості підтримки виплати на дітей до 10 років — близько 2000 грн/міс. Такою можливістю скористались більше 100 тисяч українських ФОП, на ці потреби було спрямовано більше 830,4 млн грн.
8 грудня 2020 року Президент підписав додаткові закони на підтримку МСБ. Вони передбачали одноразову виплату 8000 грн для ФОП та найманих працівників, які втратили роботу, списання податкових боргів, звільнення від сплати ЄСВ та ЄП, скасування орендної плати для тимчасово закритого бізнесу.
Над уроками працювали 40 вчителів зі всієї країни, із підготовкою матеріалу їм допомагали більше 23 експертів та 58 фахівців постпродакшену. Заради спільної мети вдалось об'єднати телеканали, студії, продакшени, фрілансерів та зірок шоу-бізнесу.
Проєкт тривав 10 тижнів — до закінчення навчального року. За цей час уроки переглянули більше 13 млн разів, а руханки — більше 20 млн.
Подати заявку на отримання 8000 грн можна було у застосунку чи на порталі «Дія». Заповнення форми займало всього 5 хвилин. З кінця 2020 року виплати отримали понад 480 тисяч громадян, на це було виділено понад 3,8 млрд грн. Зараз реалізовується вже другий етап таких виплат – ще сотні тисяч підприємців і працівників отримують пряму грошову допомогу від держави. Ще понад 200 млн грн отримали підприємці в якості компенсації ЄСВ.
У квітні 2020 року літак АН-225 «Мрія» доставив в Україну рекордний обсяг медичного вантажу: 12 млн масок для лікарень та аптечних мереж, 260 тисяч захисних окулярів і понад 100 тисяч захисних костюмів 5-го рівня захисту.
У березні 2020-го було організовано закупівлю 385 апаратів штучної вентиляції легень на понад 286 млн грн. Станом на квітень 2020, апаратів ШВЛ у лікарнях для пацієнтів з COVID-19 було близько 2000. До жовтня 2020 року у лікарнях України було встановлено близько 4,6 тис. апаратів ШВЛ.
Міністерство цифрової трансформації України
Велике будівництво
БУДІВНИЦТВО ДОРІГ ДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ
Роками українці жили в парадигмі, що гарні дороги та Україна — несумісні речі. Володимир Зеленський довів протилежне. Президент показав: в Україні можуть бути якісні дороги, якщо не розкрадати виділені на них кошти.
Проєкт «Велике будівництво» — програма Президента, яка полягає у масштабній розбудові якісної інфраструктури України. Це дороги та школи, дитячі садочки, центри екстреної медичної допомоги. Лише за 2020 рік побудовано та відремонтовано 4 056 км доріг державного значення і 2 527 км доріг місцевого значення.
«Не збираємося зупинятися в 2021 році. Наша мета — 4 500 км державних і 2 000 км місцевих доріг», — повідомив Володимир Зеленський.
БУДІВНИЦТВО МОСТІВ
У квітні 2020 стартувала Національна програма відновлення мостів, ініційована Президентом. Вже у першій рік відремонтовано 258 об'єктів на дорогах місцевого і державного значення. Серед них і низка «довгобудів».
У 2021 році буде побудовано і відновлено 245 мостів, серед них — Кременчуцький міст, будівництво якого вже розпочалось і буде завершено протягом одного року.
Лише за рік роботи вдалося запустити рух по мосту в Запоріжжі — довгобуду, що не могли завершити попередні уряди близько 20 років; відкрити рух мостом через Хаджибейський лиман, Балковий лиман та в інших куточках України.
БУДІВНИЦТВО ДИТЯЧИХ САДОЧКІВ, ШКІЛ ТА СПОРТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ
Для Президента Зеленського важливо, щоб кожен українець мав однаковий доступ до якісної освіти незалежно від місця проживання, навчався у комфортних умовах, був забезпечений сучасним місцем для занять спортом та отримував якісну медичну допомогу.
У 2020 році в рамках «Великого будівництва» було збудовано та капітально відремонтовано:
- 114 шкіл, в яких зможуть навчатись понад 9 500 учнів;
- 100 дитсадків, які зможуть відвідувати понад 6 000 дітей дошкільного віку;
- 101 спортивний об'єкт, завдяки чому понад 8 млн осіб отримали доступ до сучасної спортивної інфраструктури;
- 213 приймальних відділень, в яких розпочато реконструкцію та встановлюється сучасне медичне обладнання.
РЕСТАВРАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ
В Україні багато цікавих історичних та культурних об'єктів, які довгий час залишалися без уваги Держави, перебувають у занедбаному стані та з кожним роком дедалі більше руйнуються. Завдяки програмі Володимира Зеленського «Велика реставрація» будуть відреставровані українські замки, музеї та театри. Основна мета програми — збереження об'єктів української культурної спадщини, модернізація туристичної інфраструктури країни та знайомство українців із рідною землею.
На фінансування програми «Велика реставрація» передбачено безпрецедентну суму — близько 2 млрд грн, що дасть змогу відновлювати культурну спадщину України швидкими темпами.
«Ми прагнемо, аби Україна була комфортною та затишною не тільки для наших громадян, але й для гостей з усього світу. Ми розуміємо великий та недооцінений туристичний потенціал нашої країни. Нам є що показати і є чим здивувати світ», — зазначив Володимир Зеленський.
«Ми продовжимо й активну розбудову соціальної інфраструктури в кожному регіоні України — це сотні шкіл, дитячих садочків, стадіонів, лікарень та приймальних відділень», — повідомив Володимир Зеленський.
«Щодня ми доводимо, що Україну можна об'єднувати не тільки гаслами, але й новими дорогами та мостами», — повідомив Володимир Зеленський.
Веб-сайт програми Президента України «Велике будівництво»
Telegram-канал Володимира Зеленського
Економіка
ВІДКРИТТЯ РИНКУ ЗЕМЛІ
До 2020 року Україна залишалася єдиною демократичною країною у світі, де землевласники не мали права розпоряджатися своєю землею. Старі політики десятиріччями лякали українців тим, що землю викуплять іноземці, та продовжували мораторій на продаж землі. Натомість в їхніх особистих володіннях опинялися мільйони гектарів державних угідь. Відкриття ринку землі стало відновленням історичної справедливості, на яку чекали українці з моменту проголошення незалежності.
31 березня 2020 року парламент схвалив відкриття ринку землі в Україні з 1 липня 2021-го. Документ дає право людям, які обробляють землю, вільно нею розпоряджатись.
З 1 липня 2021 року право власності на сільськогосподарські земельні ділянки площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі.
ПЕРЕДАЧА ЗЕМЛІ МІСЦЕВИМ ГРОМАДАМ
Роками українці жили в омані, що всі ми — власники української землі. Але при цьому не могли ні купити її чисто і легально, ні продати, ні вигідно здати в оренду. У жовтні 2020 року Володимир Зеленський підписав указ про передачу у власність місцевих громад понад 2 млн га сільськогосподарської землі. Тепер українці зможуть використовувати кошти від землекористування для розвитку та благополуччя своїх громад.
«Ми повертаємо землі людям. З центру — на місця. Це логічно, і головне — це справедливо», — зазначив Президент України.
БАНКІВСЬКИЙ ЗАКОН
З перших днів виборчої кампанії 2019 року попередня влада залякувала українців. Вони казали: «Зеленський йде у Президенти, аби повернути олігарху Коломойському "ПриватБанк" та виплатити мільярдні компенсації».
Реальність виявилася абсолютно іншою. У травні 2020 року за ініціативою Президента Зеленського парламентом був ухвалений спеціальний банківський закон, який гарантував стабільність та прогнозованість роботі банківського сектору країни. Закон визначає: виведені з ринку та націоналізовані збанкрутілі банки не можуть повернутися через махінації їхніх власників у судах.
INVEST IN
Україна — найкращий вибір для інвестицій. Завданням команди Президента було не лише донести цю думку до світу, а й створити привабливі умови для інвесторів.
У 2020 році за ініціативи Президента ухвалено закон про створення «інституту інвестиційних нянь». Він передбачає державну підтримку для великих інвесторів, які приведуть в Україну від $20 млн і створять не менше 150 робочих місць. Це низка пільг, прямий контракт із Державою та надання окремого менеджера, який готовий співпрацювати по всіх питаннях 24/7.
Для реалізації «інституту інвестиційних нянь» створено Офіс із залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest). Він дозволить визначити вид державної підтримки, на яку може розраховувати інвестор: податкові пільги, звільнення від ввізного мита, будівництво об'єктів суміжної інфраструктури чи надання земельної ділянки. Інвестори можуть отримати підтримку Держави, якщо вкладають кошти в промисловість, інфраструктуру, логістику, переробку сміття, туризм, освіту, медицину, спорт.
ДІЯ.CITY
Українські IT-шники є одними з найкращих у світі. Наших спеціалістів радо чекають в найпередовіших країнах планети. Завдання української держави сьогодні — довести: наших чекають і вдома.
У квітні 2021 року ухвалено законопроєкт про спеціальний правовий режим для IT-індустрії — «Дія City». Його резиденти — українці та іноземці — зможуть працювати не в рамках чинного українського законодавства, а за спеціальними правилами, мати окреме оподаткування. Це зробить український IT-бізнес конкурентоспроможним на міжнародній арені, у його працівників більше не буде потреби мігрувати до США чи Європи. Мета «Дія City» — отримати від IT-сектору 10% ВВП України. Нині цей показник дорівнює 3-4%.
Завдяки сприятливому економічному середовищу в Україну нарешті зможуть зайти Google, Amazon або Apple. В «Дія City» компанії будуть максимально захищені від будь-яких негараздів.
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ГРАЛЬНОГО БІЗНЕСУ
Більше ніяких підпільних залів ігрових автоматів, працюючих під «дахом» правоохоронних органів. 14 липня 2020 року в Україні легалізували гральний бізнес — і водночас було посилено кримінальну відповідальність для незаконних казино. Це дало змогу поповнювати бюджет за рахунок «білих» гравців ринку та ефективно боротись із тіньовими.
Лише за видачу ліцензії бізнес сплачує понад 20 млн грн. За рік Держава отримала близько 600 млн грн доходів. Наразі видано понад 20 дозволів, до запуску готові чотири казино.
Щоб убезпечити людей від проявів лудоманії закон передбачає наступні запобіжники: бути гравцем в азартні ігри може бути лише особа, яка досягла 21 річного віку з обов'язковою ідентифікацією; створюється реєстр осіб, яким за їх власною заявою або рішенням суду буде обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх; організатори азартних ігор зобов'язані вживати заходів для боротьби з ігровою залежністю (лудоманією), а також нести суттєву фінансову відповідальність за порушення цих обмежень (штрафи в розмірі 500 мінімальних заробітних плат).
«По всій країні закриті тисячі підпільних казино. Ухвалено закон про легалізацію грального бізнесу. Те, що роками існувало в тіні, вже наступного року, з першими ліцензіями, має принести в бюджет 5 млрд грн», — заявив Президент України.
ЗНИЖЕННЯ КРЕДИТНИХ СТАВОК, ІПОТЕКА ПІД 7% РІЧНИХ
Завдяки лідерству Президента та його взаємодії з Урядом, НБУ та банківським сектором іпотека стала доступною. Так, якщо в грудні 2018 року середньозважена ефективна ставка за новими іпотечними кредитами на вторинному ринку житла складала 21,2%, то вже в січні 2021 - лише 13,8%.
З 1 липня 2020 року завдяки плідній співпраці Офісу Президента, НБУ, Незалежної асоціації банків України, 5 приватних та державних банків (Укргазбанк, ПриватБанк, Ощадбанк, Правекс Банк, Кредобанк) запустили продукти доступної іпотеки із номінальною процентною ставку нижчою за 10%, а вже з 1 березня 2021 року запущено нову державну іпотечну програму «Іпотека під 7%»
Станом на 17 травня в рамках такої державної програми українці купили 268 квартир на загальну суму понад 223 млн грн. На розгляд подано ще більше 571 заявки.
ПРОГРАМИ ДОСТУПНИХ КРЕДИТІВ ДЛЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ ЗА РЕКОРДНО НИЗЬКИМИ СТАВКАМИ 5, 7, 9%
Програму для підтримки підприємців «Доступні кредити 5-7-9%» запустили 1 лютого 2020 року — напередодні оголошення пандемії та запровадження карантину, який поставив під загрозу саме малий бізнес. Партнерами програми є майже 30 найбільш популярних банків України. За півроку від початку вона фактично перетворилась на «Доступні кредити від 0%».
Кредити за низькими ставками можна взяти на інвестиційні проєкти, оборотний капітал або рефінансування інших займів. За час дії програми станом на 17 травня 2021 року підприємці отримали позик більше як на 40,8 млрд грн. Майже половина з них допомогла рефінансувати попередні займи в умовах коронакризи. Ще 13 млрд грн підприємці отримали на поповнення оборотного капіталу під 0-3% річних.
ВЕЛИКА ПРИВАТИЗАЦІЯ
Після 30 років корупції та занепаду державних підприємств потрібно визнати — Держава не може бути ефективним власником тисяч абсолютно різних підприємств. Саме тому Володимир Зеленський оголосив про початок Великої приватизації — переходу в приватну власність державних підприємств, в яких сконцентрована велика корупція та які не відіграють стратегічної ролі для Держави.
Велика приватизація не означає розпродаж всіх державних активів. Мова йде про найменш ефективні підприємства. Наприклад, завод «Більшовик», який має 500 млн грн боргів і утримується за кошти платників податків, або столичний «Президент Готель», який не виконує жодних стратегічних функцій для Держави.
Фонд державного майна України вже продав на прозорих аукціонах київський «Готель «Дніпро» за 1,1 млрд грн - в 14 разів більше від початкової ціни. Було покладено край спиртовій монополії держави та продано десятки заводів ДП «Укрспирт» на суму понад 1,5 млрд грн, продано підприємство «Київпассервіс» за 231 млн грн та інші об'єкти. На 2021 рік заплановано приватизувати Об'єднану гірничо-хімічну компанію, завод «Більшовик», «Президент Готель», 6 обленерго та інші об'єкти, від приватизації яких до бюджету України надійде приблизно 12 млрд грн.
Окрім відновлення порушення прав громадян на розпорядження своєю власністю, цей Закон відкриває шлях до економічного зростання. За оцінками експертів KSE, завдяки відкриттю ринку землі можна досягти додаткового зростання ВВП більше за 3%.
Довгострокове недороге кредитування було передвиборчою обіцянкою Володимира Зеленського. Восени 2019 за ініціативи Президента була розпочата робота над дизайном державної програми, яка б зробила кредити доступними для мікро- та малого бізнесу. На той час кредитні ставки для суб'єктів господарювання сягали 17%-18%. А програми підтримки здійснювались здебільшого за рахунок донорських коштів або регіональної підтримки.
«Це історичний момент для всіх українців і для мене особисто. Україна чекала на цей закон з часу здобуття незалежності. Це була нелегка боротьба. Але ми знали, що робимо це для українців» - зазначив Президент України Володимир Зеленський.
Інформаційне агентство ASPI
Facebook-сторінка Володимира Зеленського
Фонд державного майна України
Зовнішня політика
ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ПАРТНЕРСТВА З США
Попри намагання Росії підірвати відносини України і Сполучених Штатів та численні провокації, що мали на меті втягнути нашу Державу у перебіг виборів у США, Україні вдалося вистояти і зберегти підтримку Демократичної та Республіканської партії.
З перших днів на посаді Президента Володимир Зеленський поставив завдання: не дати втягнути Україну у внутрішні політичні процеси США та протистояти провокаціям в українсько-американських відносинах. Завдяки виваженій державницькій позиції Президента Україна змогла достойно пройти цей шлях та зберегти двопалатну підтримку США.
ОТРИМАННЯ СТАТУСУ ПАРТНЕРА НАТО З РОЗШИРЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ
За каденції Володимира Зеленського Україна не лише продовжила курс на членство в НАТО, але й досягла значних результатів. 12 червня 2020 року Держава отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP). Надання цього статусу свідчило про визнання Альянсом значного внеску України у міжнародну безпеку та успіхів у реформуванні оборонного сектору.
Статус дозволяє досягти взаємосумісності з НАТО на рівні логістики та зв'язку, управління військами. Україна зможе брати участь у плануванні операцій Альянсу, отримає допуск до всіх навчань, доступ до швидшого обміну розвідданими. Представники України зможуть займати посади в штаб-квартирі та командних структурах НАТО. Статус передбачає спільну протидію кіберзагрозам, міжнародному тероризму і організованій злочинності.
Наступна мета — План дій щодо членства у НАТО.
ПРОВЕДЕННЯ БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИХ ШИРОКОМАСШТАБНИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАНЬ ІЗ КРАЇНАМИ НАТО
Україна та Альянс щороку проводять спільні військові навчання. Проте у вересні 2020-го в Україні відбулись безпрецедентні за масштабом навчання «Об'єднані зусилля-2020». У них взяли участь 12 000 військових, 700 одиниць озброєння і техніки та 8 країн НАТО. Ці навчання були унікальними за розмахом та складом сил.
У 2021 році Альянс запросив Україну до участі у 7 навчальних місіях. Зокрема, у Cossack Mace-2021 братимуть участь біля 1 000 військових та 5 країн НАТО. Вони відпрацьовуватимуть звільнення окупованих територій. У Sea Breeze-2021 візьмуть участь одразу 16 держав-учасниць та партнерів Північноатлантичного Альянсу. Планується залучити понад 30 кораблів, 30 літальних апаратів та більше 1 400 військовослужбовців.
СТВОРЕННЯ «КРИМСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ»
Хоча з моменту анексії Криму минуло 7 років, до президентства Володимира Зеленського в Україні не існувало чіткої стратегії щодо повернення півострову. З метою не дати забути світу про окупацію Криму на фоні військових дій на Донбасі, 26 лютого 2021 року Президент України підписав указ про запуск Кримської платформи.
Кримська Платформа — це ініційований Україною міжнародний майданчик та координаційний механізм, що займається питанням повернення Криму до порядку денного світу, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова. Загалом Кримська платформа буде займатися широким спектром питань: серед найближчих завдань — створити базу даних незаконно затриманих у Криму осіб; громадян, що перебувають у в'язницях у Росії; зібрати дані щодо зниклих безвісти осіб.
23 серпня 2021 року в Києві відбудеться перший міжнародний саміт Кримської платформи. Про участь у заході та підтримку ініціативи вже оголосили більше 10 країн світу: зокрема, США, країни Євросоюзу, Туреччина.
СПІЛЬНІ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКУ ПЕРСПЕКТИВУ УКРАЇНИ З ЛИТВОЮ, ПОЛЬЩЕЮ, ЛАТВІЄЮ ТА ЕСТОНІЄЮ
Ще на крок ближче до інтеграції в ЄС: Україна заручилась підтримкою країн-сусідів у своїх намірах стати членом Європейського Союзу. За пропозицією Володимира Зеленського відповідні декларації було підписано у березні (з Литвою) і травні (з Латвією, Польщею та Естонією) 2021 року.
У документах відзначено значний прогрес України у впровадженні Угоди про асоціацію з ЄС та погоджено, що інший підписант декларації підтримає нашу державу, коли та подаватиме заявку на членство в Євросоюзі.
УГОДА ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ ТА СТРАТЕГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ВЕЛИКОЮ БРИТАНІЄЮ
З 1 січня 2021 року набула чинності нова Угода про вільну торгівлю з Великобританією після Brexit. Документ, серед іншого, передбачає нульове ввізне мито на сировину та продукцію легкої промисловості, хімматеріали та обладнання. Це дає більше можливостей торгівлі та взаємодії між країнами.
Серед іншого, Британія зобов'язалась сприяти вирішенню конфлікту, спричиненого агресією Росії, та виступати на міжнародній арені проти окупації Криму. Це новаторські цілі у порівнянні з Угодою про асоціацію з ЄС. Також Україна та Велика Британія домовились активізувати військово-технічне співробітництво та разом переоснастити Військово-морські сили ЗСУ.
Також у травні 2021-го лідерами Польщі, України, Естонії, Латвії та Литви було підписано п'ятисторонню декларацію. У ній наголошується, що об'єднана Європа має бути відкритою для всіх країн, які поділяють спільні цінності: як-то демократія, верховенство права, рівність, суверенітет, територіальна цілісність тощо.
ОФІЦІЙНІ ВІЗИТИ ДО ІНШИХ КРАЇН
Ще до офіційної перемоги на президентських виборах Володимир Зеленський почав вибудовувати відносини з лідерами країн світу. Вже між першим та другим туром виборів, на запрошення Президента Франції Еммануеля Макрона, у квітні 2019 року Володимир Зеленський відвідав Париж. Високі особисті та моральні якості Президента разом із ефективними менеджерськими та переговорними навичками дозволили Президенту Зеленському вибудовувати дружні відносини з лідерами різних країн світу. На дружніх особистих відносинах укріплювалося й продуктивне співробітництво між країнами.
За два роки Володимир Зеленський та члени його команди відвідували з офіційними візитами США, Канаду, Великобританію, Польщу, Францію, Туреччину, Оман, Державу Катар, Об'єднані Арабські Емірати, Словаччину, Австрію, Італію, Ватикан, Ізраїль, Німеччину, Японію, Естонію, Латвію, Литву, Азербайджан, Молдову, інші країни. Президент зустрічався з Дональдом Трампом, Джастіном Трюдо, Борисом Джонсоном, Анджеєм Дудою, Еммануелем Макроном, Реджепом Таїпом Ердоганом, Ангелою Меркель, Майєю Санду, Імператором Нарухіто, Еміром Тамімом бін Хамадом Аль Тані та іншими.
ВІЗИТИ ІНОЗЕМНИХ ЛІДЕРІВ ДО УКРАЇНИ
Україна продовжує бути цікавою країною для світу. Наша Держава постійно та гостинно приймає численні міжнародні делегації, а Президент легко знаходить спільну мову зі світовими лідерами. Результатами таких перемовин стають спільні міждержавні проєкти та мільярдні інвестиції в нашу економіку.
За останній час Україну відвідали представники США, Литви, Молдови, Польщі, Швейцарії, Ізраїлю, Туреччини, Фінляндії, Естонії, Словаччини, Чехії, інших країн та міжнародних організацій. Окрім того, Президент та Керівник Офісу Президента постійно знаходяться в контакті з послами країн G7, а самі посли «Великої сімки» неодноразово відвідували Донецьку та Луганську області разом із Президентом та відзначали зусилля України на шляху до миру.
2 квітня 2021, на фоні росту військової присутності Росії на кордоні з Україною, Володимир Зеленський провів телефонну розмову із Президентом США Джо Байденом. Лідер Сполучених Штатів запевнив, що Україна не залишиться наодинці з російською агресією.
На підтвердження підтримки Білого Дому вже в травні 2021 року до України завітали Державний секретар США Ентоні Блінкен та заступниця голови Держдепу Вікторія Нуланд. Держсекретар провів зустрічі з Президентом України, головою МЗС, представниками парламенту та громадянського суспільства. Виступаючи перед журналістами, Ентоні Блінкен ще раз наголосив на незмінній підтримці США територіальної цілісності та суверенітету України, а також євроінтеграційного курсу нашої Держави.
У день запуску Кримської платформи Володимир Зеленський звернувся до мешканців Криму російською мовою: «Дорогие крымчане, пора возвращаться домой. Ждем. Верим. Любим».
«Я дуже щасливий, що Україна стоїть так високо на порядку денному на міжнародній арені. Впевнений, що нам є чим здивувати світ», — стверджує Володимир Зеленський.
США надають Україні колосальну допомогу – як дипломатичну, так і матеріальну – у збереженні територіальної цілісності та протидії російській агресії.
Влітку 2020 Конгрес США затвердив рішення про виділення допомоги Україні на суму 250 млн. дол. Передбачається надання нашій країні засобів контрбатарейної боротьби, транспорту, медичного обладнання, підготовка підрозділів Збройних Сил України тощо.
Важлива увага приділена підтримці українських Військово-Морських Сил. Влітку 2020 в Україну надійшла перша партія протитанкових ракетних комплексів «Джавелін». Контракт буде реалізовуватися протягом двох років.
У 2020 році США схвалили продаж Україні сучасних патрульних катерів Марк VI на загальну суму в 600 млн. доларів.
Фотоматеріали сайту Офісу Президента України, якщо не зазначене інше